категорії: музика репортаж

Христос хрестився – весь світ звеселився!

теґи: Київ, ПідWall, Концерти

 

 19 січня православні та інші християни святкують одне з трьох найбільших своїх свят – Хрещення Господнє (Водохрища або Йордань). Свято Хрещення називається також Богоявленням…

 От і в Галереї «ПідWall» Культурно-мистецького центру Києво-Могилянської Академії відбулися Йорданські Вечорниці: автентично-мистецьке закриття колядницького сезону, під назвою «На тому березі Водохрещ».

 Багато людей прийшло у вишитому українському вбранні і для них за правилами вхід був вільний. Усім іншим довелося трішечки поколядувати. люду пропонували, спочатку святкове омивання святою йорданською водою.. Потім було причащання гостей,- столи пахотіли різновидами медовухи, узваром, пиріжками та ін. Далі, вже в підвищеному настрої, нарід крокував на виставку, де переглядав фото- та художні робіти на тему Коляди, Маланки та Водохреща . Йшла жвава торгівля дисками з українською музикою… А тим часом на сцені йшли останні налаштування музикантів та техперсоналу.

 Розпочали музично-пісенно-танцювальну частину програми гурт «Гуртоправці», які заколядували господарів та організаторів свята: художника Ігоря Цикуру, керівника студії «Антресоля» і його учнів, що казково оформили залу «ПідWall’у» та Етно-Рок Фундацію «ТаРУТА», які взяли на себе турботу про гостей тощо.

 Наступною виступила акустична група «Місто Казкових Мрій». Вони запропонували музику з епохи ренесансу, такий собі коктейль з мелодійного, романтичного нео-фольку з вкрапленням року. Українська відповідь Річі Блекмору і його «Blackmore’s Night».

 Далі був вторинний фольклорний ансамбль «Володар». Дівчата вразили присутніх своїми, не за роками, сильними голосами. Запрошені ними хлопці молотили «дідуха» так, що всіх навколо себе обсіяли зерном із того снопу.

 Саме вчасно пройшов конкурс на кращий вареник. Хто бажав повністю проходив всі етапи приготування української страви від ліплення до поїдання вареників.

 Після цього вийшли «Берег Бонанзи» з Полтави. З їх виступу розпочався реальний розігрів публіки. Вони вчасно додали трохи обертів і в залі стало спекотніше.

 На екваторі свята продовжились гуляння з «Гуляйгородом». Троїсті музики провели кілька цікавих уроків. Спочатку вивчили (багато хто не відав) і закріпили вітання саме на дане свято. На вигук: «Христос хрестився!», хором відповідали: «Весь світ звеселився!». Потім заспівали громадою «Ой Радуйся Земле». А далі майстер-клас з народних танців. І якщо з полькою ні в кого проблем не виникало, то основні рухи козачка, кужіля, баламута, гречаників і горлиці люд із задоволенням копітко вивчав. Стояв страшний гуркіт каблуків, від свисту хлопців і вереску дівчат закладало вуха! Це було щось неймовірне і миле серцю водночас! Одразу згадалася та фраза Свирида Голохвостого із «За Двома Зайцями»: «Ех! Люблю бєзобразія-а!!!».

 Далі – ще більше! Тут свої уявлення про людські можливості я змінив. Публіка тільки додавала в активності, заряджаючись наденергією від таких команд, як: «Перлина Степу», «Пропала Грамота» і «ТаРУТА». Від Рок-н-Ролу публіка скаженіла, бризкаючи краплями поту на стелю і стіни!..

 Святкування добігло кінця. Люди розходились зтомленими. Але, і це головне,- щасливими!